25.10.2021

Для вас батьки: «Заходи щодо попередження грипу, застуди та COVID-19»

Симптоми COVID-19 у дітей:

-головний біль

-стомлюваність

- втрата нюху

Профілактика:

1.Щоб не допустити зараження, частіше мийте дитині руки або навчіть його 7-ступінчастою техніці миття рук.

2.Навчіть дитину не торкатися до рота, носа, очей до миття рук після повернення з громадських місць, після кашлю або чхання, перед їжею, після відвідування туалету.

3.Обмежте використання громадського транспорту..

4.Важливо стежити за підтриманням імунітету дитини. Збалансоване харчування, фізнагрузкі (але не надмірні), розумова активність і емоційна стабільність, регулярне медичне спостереження і вакцинація допоможуть запобігти зараженню.

Симптоми грипу у дітей:

-ломота в тілі;

-головний біль;

-біль в горлі;

-виражений синдром інтоксикації (млявість, слабкість, нездужання і ін.);

-закладеність носа, сухість слизових оболонок, незначний риніт, сухий кашель, почервоніння очей, біль в очах.

Профілактика грипу у дітей:

1.Скоротіть час перебування в місцях масових скупчень людей і громадському транспорті.

2.Уникайте тісних контактів з людьми

3.Поясніть дитині важливість миття рук після вулиці або відвідування громадського транспорту.

4.Регулярно провітрюйте приміщення, в якому перебуває дитина

5.Регулярно робіть вологе прибирання в приміщенні, в якому перебуває дитина.

6.воложуйте повітря в приміщенні, в якому перебуває дитини.

7.Надавайте дитині якомога більше продуктів, що містять вітамін С (журавлина, брусниця, лимон і ін.).

8.Додавайте в раціон дитини часник і цибулю.

9.Заохочуйте дитину до щоденного займання фізкультурою.

Симпотоми ГРВІ:

-підвищення температури

- збільшення лімфовузлів

- кашель, чхання

- виділення з носа

-почервоніння очей

- ознаки інтоксикації - млявість, сонливість, нудоту і блювоту, головний біль.

ПРОФІЛАКТИКА ГРВІ

-дотримуватися режиму навчання і відпочинку, не перевтомлюватися, більше бувати на свіжому повітрі, спати достатню час і повноцінно харчуватися;

-робити ранкову гімнастику і обтирання прохолодною водою, займатися фізкультурою;

-при захворюванні родичів по можливості ізолювати їх в окрему кімнату;

-ретельно мити руки перед їжею, після повернення з вулиці, а також після користування загальними предметами, якщо в сім'ї є хворий (величезна частина мікробів передається через предмети загального користування - перила в транспорті, продукти в супермаркетах і, звичайно, грошові банкноти);

-часто провітрювати приміщення і проводити вологе прибирання, спати з відкритою кватиркою, але уникати протягів;

-обмежити відвідини багатолюдних місць (театрів, кіно, супермаркетів) і масових заходів, де через велике скупчення народу вірус дуже швидко поширюється;

Бажаємо здоровя Вам та вашим малюкам

 22.102021 

Для батьків:

Дитина і булінг: що повинні знати батьки? Рекомендації психолога

Булінг – далеко не нова проблема як для всього світу, так і для України зокрема. За одним цим словом стоять тисячі психологічних проблем у дітей. Відомо, що в Україні приблизно кожна четверта дитина стикається з цькуванням в школах (в дитячих садках це явище зустрічається набагато рідше), і майже половина з них нічого і нікому не розповідає, залишаючись зі своїми проблемами один на один.

Як зрозуміти, що дитина стала жертвою або провокатором булінгу? Що повинні робити батьки в такій ситуації? Як потрібно виховувати дітей, щоб не допускати таких ситуацій? На ці та інші запитання ми спробуємо дати відповіді.

19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

Так, Закон України «Про освіту» доповнено пунктом, яким передбачено, що булінг (цькування) це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

– Хто може виявитися об’єктом цькування (булінгу)?

– Будь-яка людина! Абсолютно будь-яка… Кожен/на з нас має свої больові точки. Методом цькування агресор обов’язково знайде те, що зачепить саме Вас: національність, незвичайна зовнішність, бідність/багатство, особливості здоров’я … все, що завгодно.

Тому популярна і «улюблена» (але не правильна) порада, яку дають жертві цькування це: «Тобі треба зрозуміти, що в тобі не так, чим ти викликаєш таке до себе ставлення і змінитися». Часто, дуже часто людині, що зазнала цькування, намагаються пояснити, що саме вона є причиною того, що до неї погано ставляться, що в цьому є якась справедливість. Варто сказати, що і у самої жертви може бути бажання пояснити таке до себе ставлення якоюсь своєю вадою. Тому, що це дає хоч невелику, але ілюзію контролю над ситуацією.

Щодо дітей, швидше за все піддадуться булінгу ті, які не отримують у своїй родині підтримку. Вони більш незахищені і навряд чи підуть скаржитися батькам, тим самим «розв’язуючи руки» агресорам. Будь-яка інакшість, беззахисність, безумовно, швидше приверне до себе увагу, викликаючи бажання «придавити».

– Як зрозуміти батькам, що їхня дитина стала жертвою агресивного цькування?

– Зверніть увагу на зміну настрою та поведінки дитини. Якщо зазвичай життєрадісна дитина стала сумною, в неї мало або зовсім немає друзів, часто брудний або пошкоджений одяг та інші речі це перший дзвоник! Поговоріть з дитиною, постарайтеся делікатно з’ясувати, чим вона засмучена.

– Як зупинити булінг дитини?

– Якщо хтось з батьків вважає, що дитина піддається цькуванню, тоді рекомендується негайно прийти в заклад освіти до вихователя (вчителя) або керівника закладу освіти і повідомити йому, що Вашу дитину цькують.

Дуже часто швидка реакція і поява батьків перед задираннями здатні зупинити ситуацію булінгу. Ваша мета, як мати чи батька – захистити дитину.

– Як розпізнати, що дитина стала ініціатором цькування?

– Найчастіше суб’єктами булінгу стають діти, котрі піддаються насильству в сім’ї, а також ті, що пережили психотравмуючі моменти в минулому (наприклад, самі є колишніми жертвами цькування). Такі діти, швидше за все, постараються відігратися на своїх одногрупниках (однокласниках). Але трапляється, що буллер володіє високою самооцінкою в сукупності зі зниженою емпатією. І він цілком усвідомлює свої дії. Такій дитині необхідні жорсткі кордони і зрозуміла перспектива невідворотності наслідків її дій.

– Що робити в такому випадку?

– Якщо мати чи батько дізнається, що його дитина є агресором, тоді є сенс з’ясувати причини її поведінки. І вже в залежності від цього – або відправити її, наприклад, в спортивну секцію, де вона могла би виявляти свої лідерські якості без шкоди для психологічного/фізичного здоров’я інших, або приготуватися до сімейної терапії. Часто потрібно і те, і інше.

– Кому в випадку булінгу потрібна допомога – тому, хто здійснює цькування, тому, кого цькують чи спостерігачам? І чому?

– Булінг – це хвороба конкретної групи. Психологічну травму отримують всі: агресори, жертви, безмовні свідки. У психології є навіть термін «травма спостерігача». Багато дітей не можуть самостійно впоратися з досвідом спостереження за триваючим насильством над їхніми однокласниками. Їм може знадобитися допомога фахівця. Втім, як і всім іншим.

Варто відзначити, що далеко не в кожному дитячому колективіі процвітає цькування. Там, де є дружні відносини, де є педагог, непримиренний з цим явищем, а також налагоджений діалог з батьками, цькування або немає взагалі, або воно швидко присікається.

– Як батькам не допустити, щоб їх дитина стала жертвою/ініціатором булінгу? Чи існують відповідні правила виховання?

– Є фундаментальний закон: «Люби свого ближнього, як самого себе». Мова йде проте що в ніякому разі не можна допускати словесну образу (приниження і цькування) і обмеження людини в її правах, тобто загрозу майну або життю. Людина, наділена владою і силою, не має права обмежувати тих, на кого ця влада і сила поширюються. Про це потрібно багато розмовляти з дітьми.

– Головна порада для батьків – як допомогти дитині уникнути цькування?

– Булінг – це важке випробування. Найкраще, що може зробити мати та батько для своєї дитини у цій ситуації – це дати їй зрозуміти, що з будь-якою проблемою вона може звернутися до них, отримавши необхідну підтримку і захист. Найгірше – це сказати: «Розбирайся сам/а!». Дитина одна у цій битві не впорається …

 20.10.2021

Шановні батьки ! Просимо вас ознайомитись із Постановою №305 "Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку"

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

від 24 березня 2021 р. № 305 Київ

Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/305-2021-п?fbclid=IwAR2b0lh-NHiftXL23Fkl9wft9NrUuoFJblSyg5bMbb0Ux5LTcjoIqejWCDk#Text

 13.10.2021

В групі "Гномики" пройшла виставка сімейних робіт до Дня Захисників України "Захисники майбутнього"

 12.10.2021

У групі " Гномики"" продовжується проект " Осінь чарівниця" міні проект цього тижня

"Що нам осінь принесла."

Діти пригадали все що знають про овочі та фрукти.

 08.10.2021

Консультація для батьків "Розвиваємо емоції дітей через театралізовану діяльність".

Виховні можливості театралізованої діяльності дуже широкі. Беручи участь в ній, діти знайомляться з навколишнім світом у всьому його різноманітті через образи, фарби, звуки, а вміло поставлені питання педагога, змушують їх думати, аналізувати, робити висновки і узагальнення.

Можна сказати, що театралізована діяльність є джерелом розвитку почуттів, глибоких переживань і відкриттів дитини, прилучає його до духовних цінностей. Але не менш важливо, що театралізована діяльність розвивають емоційну сферу дитини, примушують його співчувати персонажам, співпереживати розігруються події.

Здібності розпізнавати емоційний стан людини по міміці, жестах, інтонації, уміння ставити себе на його місце в різних ситуаціях, знаходити адекватні способи сприяння – це є частина завдань організації театралізованої діяльності. Розвиток театральної діяльності в ДНЗ і накопичення емоційно-чуттєвого досвіду у дітей - тривала робота, яка вимагає і участі батьків. Важливо батькам брати участь в домашніх тематичних вечорах, в яких батьки і діти є рівноправними учасниками. Батьки можуть виконувати ролі, брати участь у виробленні декорації, костюмів. У будь-якому випадку спільна робота педагогів і батьків сприяє інтелектуальному, емоційному та естетичному розвитку дітей.

Види театрів, які ви можете виготовити та використовувати вдома: ляльковий театр, пальчиковий, пробковий, фартушків, театр на фланелеграфі, тіньовий, театр ілюстрацій, рукавичковий, театр маріонеток, вертеп, театр повітряних кульок та коробковий театр.

Бажаємо вам успіхів та акторського визнання!!!

 04.10.2021

1.     4 жовтня —Всесвітній день тварин. Це свято шанують не тільки представники природоохоронних організацій, а й просто звичайні люди, в житті яких тварини займають особливе місце.

Діти групи ,,Гномики,, приєдналися до "Міжнародного уроку доброти" та провели заняття, на якому дізнались багато цікавого: правила поведінки з тваринами, допомогли бабусі повернути її тварин, нагодувати їх та розповіли про своїх домашніх улюбленців.

Добре ставлення до тварин допомагає малюкові стати гуманною людиною та повноцінним членом суспільства