01.06.2020

Цікаве малювання до Дня захисту дітей
https://www.youtube.com/watch?v=pDtkULD2gQc&feature=youtu.be&fbclid=IwAR11C4Q-U0lWGrjYBjzp-4RGrkptV33vJMkmZt1OT6upwzcWe2Dyi1s3NsQ

01.06.2020

Для батьків: Цікава інформація про свято Дня захисту дітей.

Міжнародний день захисту дітей: чого ви не знали про свято

1 червня багато країн святкують Міжнародний день захисту дітей! Як виникло це світле свято? Які цікаві факти з ним пов’язані? В якій країні є цілий місяць захисту дітей? Про це читайте в  цьому матеріалі.

Історія виникнення свята

Рішення про проведення Міжнародного дня захисту дітей було прийняте на Всесвітній конференції, присвяченій питанням благополуччя дітей, яка відбулася в Женеві в 1925 році. Чому це дитяче свято було вирішено відзначати саме 1 червня? За однією з версій, 1 червня 1925 року Генеральний консул Китаю в Сан-Франциско зібрав групу китайських дітей-сиріт і влаштував для них святкування Дуань-у цзе (Фестивалю човнів-драконів). Завдяки щасливому випадку день збігся і з часом проведення «дитячої» конференції в Женеві.

Після Другої світової війни, коли проблеми збереження здоров’я та благополуччя дітей були як ніколи актуальні, 1949 року в Парижі відбувся конгрес жінок, на якому прозвучала клятва про невпинну боротьбу за забезпечення міцного миру, як єдиної гарантії щастя дітей. За рік, саме 1 червня, був проведений перший Міжнародний день захисту дітей. Відтоді це свято почали відзначати щороку.

Символіка свята

У Міжнародного дня дітей є свій прапор. На зеленому тлі, що символізує ріст, гармонію, свіжість і родючість, навколо знака Землі розміщені стилізовані фігурки ‒ червона, жовта, синя, біла та чорна. Ці людські фігурки символізують різноманітність і терпимість. Знак Землі, розміщений в центрі, ‒ символ нашого спільного дому.

Цікаві факти про свято

Слід зазначити, що Всесвітній день дітей відзначається також 20 листопада. 1954 року Генеральна Асамблея ООН рекомендувала всім країнам ввести в практику святкування Всесвітнього дня дітей (Universal Children’s Day).

А от на Сейшельських островах святкують не день, а цілий Місяць захисту дітей.

Також 1 червня відзначається ще одне нове свято на нашій планеті ‒ Всесвітній день батьків (Global Day of Parents). Це свято заснували на 66-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2012 року. Всесвітній день батьків був проголошений, як щорічне свято, яке відзначатиметься «в честь батьків у всьому світі» в перший день літа – 1 червня, починаючи з 2013 року.

01.06.2020

                                                            Шановні батьки!
Щороку в перший день літа відзначається Міжнародний день захисту дітей - прекрасне свято радості та одвічної надії. Адже саме в дітях ми хочемо бачити здійснення своїх мрій і сподівань. Прагнемо, щоб вони росли здоровими та радісними, прославляли свої родини і рідний край.

                                  Привітання з нагоди дня захисту дітей

Ось ми і дочекались літа,
Перше червня – ваша втіха,
Бо цей день у всьому світі,
Приурочили вам дітям!

28.05.2020

                             

Фотовиставка «Навчаємося вдома»

Пограйте з дітьми у гру "З чого зроблен предмет"
Граючи в цю гру ви активізуєте мовлення дитини, увагу, міркування.

28.05.2020
Шановні батьки!
Сьогодні пропоную вашій увазі статтю про причини обмеження перегляду мультфільмів дітьми.
7 причин, чому дітей потрібно серйозно обмежити у перегляді мультиків

Згідно зі статистикою, малюки від 2 до 5 років дивляться мультики більше 4 з половиною годин кожного дня і рівно 4 години йде на це заняття у дітей у віці від 6 до 11 років. При цьому 70% з них мають власний телевізор у своїй кімнаті. І більше половини всіх батьків ніколи не перевіряють, що дивиться дитина, з однієї простої причини: набагато легше залишити малюка перед телевізором або планшетом і трохи відпочити, ніж контролювати його.

Ми розібралися, до яких наслідків може призвести відсутність контролю за телевізійним контентом і як він може впливати на юних глядачів.

1. Дітям до 3 років не можна дивитися телевізор

Приблизно до 3-річного віку дитина влаштована так, що їй в принципі байдуже, що дивитися. Якщо ви увімкнете мультики, вона буде дивитися їх. Якщо ви покажете їй передачу про тварин, вона буде дивитися її. Контент в цьому віці не важливий взагалі – важливо, що на екрані щось миготить і відбувається.

Якщо дитина цього віку дуже часто дивиться телевізор, у неї може виникнути залежність. Їй потрібно буде, щоб щось миготіло на екрані. Без динамічної картинки вона не зможе займатися будь-якими справами. Це одна з причин, чому дітям до 3 років взагалі не рекомендується дивитися мультики, передачі, відео і т. д.

2. Дитині постійно хочеться когось наслідувати. Краще – ровесника

Мозок дитини знаходиться в постійному пошуку чогось нового – ось чому діти буквально залипають в мультфільмах. Відмінно написаний сценарій, відповідні саундтреки, красиві візуальні ефекти – все це сприяє тому, що дитина починає ототожнювати себе з ким-небудь з героїв мультфільму. Підсвідомо або свідомо вона наслідує персонаж: діє так само, як він, розмовляє, жестикулює і навіть одягається.

3. Багато мультиків із позначкою «для всієї родини» насправді випускаються для дорослих

Зараз в прокат виходить величезна кількість мультфільмів з позначкою «для всієї родини». Причина зрозуміла: так зростає цільова аудиторія продукту. Однак в подібних мультиках занадто часто миготять дійсно дорослі жарти і киплять недитячі пристрасті. Дитина цього не розуміє, але підсвідомо переймає таку модель поведінки. Тому є сенс заздалегідь переглядати мультфільми, перед тим як вирішити, чи показувати їх своїм дітям.

4. Динамічні мультики з швидкою зміною кадрів дитині можуть тільки нашкодити

Деякі сучасні мультики, наприклад «Людина-павук», «Бен-10» і т. д., характеризуються дуже швидкою зміною епізодів. Через це дитина не в змозі навіть запам’ятати сюжет, не кажучи вже про те, щоб його переказати. Такий контент абсолютно неінформативний, а тому не рекомендується до перегляду.

5. Після кожного мультика краще питати дитину, чому вона навчилася. Інакше можна зіткнутися з непередбачуваними наслідками

У багатьох мультиках присутні будь-які небажані дії (достатньо згадати «Том і Джеррі»: Тома б’ють палицею, затискають йому лапи і т. д.). У дитини при перегляді виникає когнітивний дисонанс: батьки кажуть, що не можна бити інших людей, але в мультику так роблять і ситуація виглядає кумедно. Цілком можливо, що це призведе до того, що дитині захочеться перевірити на практиці, чи бити інших і не слухати дорослих так само смішно, як це виглядає на екрані.

6. У деякі мультики включають сцени «для дорослих», щоб впливати на дитину на підсвідомому рівні

Людський мозок влаштований таким чином, що реагує по-справжньому на ті речі, які можуть не існувати в реальності. Якщо ви бачите апетитну рекламу будь-якої їжі, можете відчути, що у вас «потекла слина». Це найочевидніший приклад.

Коли дитина бачить в мультику відверті сцени, вона може не розуміти їх значення, але її мозок реагує на них, запускаючи певні хімічні реакції. Через це діти хочуть дивитися такі мультики знову і знову, але пояснити причину свого бажання вони навряд чи зможуть. Це може привести до того, що дитина зацікавиться анатомією людського тіла раніше, ніж це сталося б з природних причин.

7. Багато мультфільмів містять насильницькі сцени, які викликають у глядачів сміх

Вважається, що у дитини при вигляді насильницьких сцен може виникнути дві реакції:

Вона перестає розуміти, чим можуть закінчитися подібні ігри, а тому бажає перевірити це на власному прикладі і намагається повторити будь-яку зі сцен зі своїми однолітками чи батьками.

Дитина боїться і вагається, оскільки інтуїтивно розуміє, що, якщо в реальному житті прищемити комусь руки мишоловкою, це призведе до плачевного результату, а зовсім не до вибуху сміху, як це показано в мультфільмі. В такий момент малюкові потрібні батьки, які підтвердять його побоювання і запевнять його, що подібні дії в реальності повторювати не можна.

Крім того, передбачається, що велика кількість насильницьких дій на екрані стимулює вироблення адреналіну. Дитина стає легкозбудливою, нервовою і важкокерованою.

Після агресивних мультфільмів діти часто нападали на своїх однолітків, частіше принижували їх і в цілому поводилися більш зарозуміло.

Помірно агресивні мультфільми також провокували дітей на бійки або з’ясування відносин, але в меншому ступені.

Після перегляду добрих серіалів випадки нападу також фіксувалися, але в дуже невеликій кількості.

Ще один тривожний висновок: образи негативних героїв, які б’ються і скандалять, довше зберігаються в пам’яті дітей, ніж образи позитивних персонажів.

!

Продовжуємо розвивати творчі здібності у наших діток. Сьогодні будемо ліпити за бажанням.

                                                                 Фотозвіт 
                                                    «Що ми вміємо ліпити»

27.05.2020
Шановні батьки!
Усі ми любимо та пестимо своїх діток. Але робити це потрібно частіше. Чому?
ознайомтесь з консультаціею і знайдите відповідь.

Консультація для батьків «7 причин чому потрібно частіше пестити своїх дітей»

             7 причин чому потрібно частіше пестити своїх дітей

 Чому так важливі батьківські обійми та поцілунки?

Обійми та поцілунки впливають на розвиток дітлахів. Якщо в дитинстві потреба дитини в тактильному дотику не була задоволена, то хлопчики та дівчатка виростають з відчуттям порожнечі в середині. Це відчуття супроводжує їх протягом життя та спричиняє страх у разі зближення з іншими людьми (колегами, коханими, рідними).

 Немовлятам дотики, обійми матусі та батька забезпечують відчуття повної безпеки — батьки поряд й страх зникає. Коли діти трохи підростають, їм так само потрібні дотики та обійми, навіть коли стають самостійними та починають освоюватися у колективі інших маленьких дітей.

А коли малюк випадково впаде, що перше допомагає замість знеболювального? Звісно — це матусині обійми та поцілунки! Обійми не лише матері, але й батька та інших близьких можуть мати анестетичний ефект, але лише тоді, коли є щира безумовна любов до дитини.

Кому більше потрібні пестощі — хлопчикам чи дівчаткам?

Деякі батьки вважають, що хлопчиків виховувати суворо та менше з ними панькатися, не багато приділяти часу обіймам та поцілункам. Як свідчать статистичні дані, дівчаток (немовлят) дійсно обіймають більше у 5–6 разів, ніж хлопчиків. Це факт, і панькатися з майбутніми чоловіками не слід, але ж пестощів їм також бракує. Але це не сюсюкання в звичайній формі, наприклад, з підлітком — цілування та хвилювання переляканих матусь, а раптом мій 2-х метровий хлопчик упаде, чи хтось ніс йому розіб’є; а звичайні обійми, лоскотання та ніжні торкання голови.

Коли діти зовсім маленькі, то їм так само потрібні обійми та поцілунки. Трохи згодом хлопчики потребують не пестощів, а поплескування по плечу, на знак похвали чи чоловічі рукостискання під час вітання та подяки. Дівчатка з віком потребують тактильного контакту більше, у 11–13 років їм необхідна увага в формі обіймів, пестощів для того, щоб вони не накоїли дурниць та помилок у своєму житті. Не віддали свою цнотливість першому, хто приголубить, що, на жаль, дуже часто буває. Звичайне  чоловіче бажання дитина сприймає щиро, як справжнє кохання, бо їй бракує щирих обіймів і тактильного контакту від батьків.

Тому сумлінні батьки завжди замислюються над тим, чи достатньо уваги приділяють донечці? Чи почуватиметься вона добре в теплих обіймах матусі з татом? Чи правильно вони пестять хлопчика? Яким є тактильний контакт з батьками у сина? Турботливі матусі з татусями розуміють, наскільки важливі обійми та навіщо вони потрібні.

Обійми та поцілунки поліпшують фізичний та психологічний стан дитини.

Обійми та поцілунки підвищують стійкість до стресів малюка.

Обійми та поцілунки — це справжні «природні ліки». Якщо достатньо обіймати та цілувати дитину, у неї виробляється гормон щастя — ендорфін, здатний позбавити болю й викликати ейфорію.

Обійми та поцілунки дають дітям відчуття захищеності та знижують їхню тривогу.

Обійми та поцілунки допомагають дітям краще розвиватися. Діти, яких частіше пестять батьки, випереджають у розвитку своїх однолітків.

Обійми та поцілунки навчають бути доброзичливим й радісним. У державах, де прийнято відкрито виявляти одне до одного емоції — обійматися та цілуватися під час зустрічі, люди живуть у мирі та злагоді.

Обійми та поцілунки — це найпростіші способи допомогти дитині почуватися щасливою. Вони тривають усього 15–20 с, а дарують багато емоцій на півдня.

Тактильний контакт з дітьми — одне із головних складових гармонійних взаємин між батьками та дітьми. Тому слід це знати. А зараз просто обійміть своїх дітей, не залежно від того, скільки їм виповнилося років, поцілуйте їх та скажіть щось приємне.

Також перегляньте відео «Як вихувати дитину щасливою»
 https://www.youtube.com/watch?v=T7EBEe_v1NA&feature=youtu.be&fbclid=IwAR3KCo2nOwZWCNG-NBdbXNSz4Teo5rwfeo

26.05.2020                     
                             Фотозвіт «Наша веснонька – весна»

 

26.05.2020
Шановні, батьки. Сьогодні поговоримо про те як розвивати творчі здібності у дітей.

                                                 Поради батькам:           

                                   «Як розвивати в дітей творчі здібності»

Багато людей вважають, що творчість є вродженим талантом, яким можуть володіти лише деякі діти, у той час як інші його позбавлені. Але насправді творчість – це більше навичка, ніж вроджений талант, і батьки можуть допомогти своїм малюкам успішно її розвивати.

Ось кілька порад про те, як розвинути творчі здібності в дітей:

1. Надайте малюкам ресурси, необхідні для творчого самовираження. Головним ресурсом є час. Важливо давати малюкам достатньо часу на неструктуровані, керовані самими дітьми творчі ігри без втручання дорослих, які не потребують дорогих матеріалів.

Простір – це ще один ресурс, необхідний дітям. Якщо ви не прихильник вселенського творчого безладу, відведіть дітям спеціальне місце, де вони можуть улаштовувати безлад.

Коли хто-небудь наступного разу буде питати у вас про подарунок вашій дитині, запропонуйте в якості варіантів приладдя для малювання, дешевий фотоапарат, деталі маскарадних костюмів, будівельні іграшки тощо. Зберігайте всі ці матеріали в досяжному для дитини місці.

2. Зробіть свій дім творчою лабораторією. Крім надання часу та простору необхідно всіляко культивувати творчу атмосферу.

Придумуйте з дітьми різні творчі ідеї, але не піддавайтеся спокусі оцінювати ідеї, висловлені ними самими. Наприклад, за вечерею ви можете провести колективне обговорення заходів у майбутні вихідні, спонукаючи дітей придумувати заняття, якими вони ніколи раніше не займалися. При цьому не висловлюйте своєї думки про те, які ідеї можна втілити в життя, а які ні, і не вирішуйте, які з них краще, а які гірше. Зосередьте увагу на самому процесі творчості – на генерації (а не на оцінці) нових ідей.

Спонукайте дітей робити помилки й зазнавати невдачі. Так, саме невдачі: діти, які бояться невдач і засуджень, стримують власне творче мислення. Розповідайте їм про помилки, які ви зробили останнім часом, щоб вони усвідомили, що помилятись – це нормально. Уміння сміятись над власними помилками – це щаслива звичка.

Радійте інноваціям та творчості дітей. Завісьте всі стіни в домі малюнками й іншими свідченнями їх творчого самовираження. Розповідайте малюкам про своїх улюблених митців, музикантів і вчених. Діліться з дітьми своїм захопленням архітектурою, фотографією або тією новою рок-групою, яку вам зараз хочеться слухати постійно. Оволодівайте технічними нововведеннями, щоб діти росли з переконанням, що зміни цікаві й захоплюючі, вони зовсім не пригнічують і не лякають.

3. Дозвольте дітям вільно й самостійно вивчати їхні ідеї й робити те, що вони хочуть. Не командуйте. Вистачить жити у страху через те, що з ними станеться щось погане на дитячому майданчику або вони не вступлять у престижний виш. Імовірність того, що станеться щось погане, дуже мала, а вступ у престижний університет не гарантує щастя в житті.

Зовнішні обмеження – ходіння по струнці – шкодять гнучкості мислення. В одному дослідженні проста демонстрація того, як треба збирати модель, зменшила кількість творчих способів, за допомогою яких діти виконували це завдання.

4. Заохочуйте дітей читати для задоволення й займатись мистецтвом. Обмежте час, який вони проводять перед телевізорами й комп'ютером, щоб у них з'явилось більше можливостей для творчої діяльності, наприклад, для участі у спектаклях, малювання, читання книг улюблених авторів.

5. Давайте дітям можливості висловлювати думки, що відрізняються від ваших. Нехай вони не погоджуються з вами. Заохочуйте дітей шукати різні способи розв’язати одне завдання. Коли вони успішно зроблять це, просіть дітей знову розв’язати його, але вже іншим способом (прийти до тієї ж відповіді, але зовсім іншим шляхом). Потім попросіть їх придумати всі можливі варіанти.

6. Не винагороджуйте дітей за творчість: стимули заважають творчому процесу, знижуючи якість відповідей і гнучкість мислення. Дозвольте дітям оволодіти майстерністю в тій сфері творчої діяльності, до якої вони внутрішньо мотивовані, і не намагайтесь мотивувати їх заохоченнями та стимулами. Наприклад, замість того щоб винагороджувати дитину за заняття на фортепіано, дозвольте їй займатись тим, від чого вона отримує більше задоволення, – можливо, малюванням або вивченням комах.

7. Постарайтеся припинити перейматися із приводу досягнень дитини. Надавайте більше значення процесу, а не результату. Один зі способів зробити це – ставити дитині відповідні запитання, наприклад: «Ти весело провів час?», «Ти вже закінчив роботу?», «Що тобі сподобалось найбільше в цьому занятті?».

Пропоную зробити разом з дітьми аплікацію "Весна - веснонька"

25.05.2020
Фотозвіт «Загартування. Сонечко, повітря і вода - наші найкращі друзі!»

25.05.2020
Консультація для батькыв "Роль сім'ї в розвитку мовлення дитини"

Фізичне, психічне та інтелектуальне виховання дитини починаєть­ся в ранньому дитинстві. Усі навички, в тому числі правильного мов­лення, формуються в сім’ї. Мовлення дитини формується на прикладі мовлення рідних та близьких їй людей: матері, батька, дідуся, бабусі, старших сестер та братів. Існує думка про те, що мовлення дитини розвивається самостійно, без спеціального втручання та допомоги до­рослих, начебто дитина сама, поступово оволодіває правильною вимо­вою. Насправді ж, невтручання в процес формування дитячого мовлення,  майже завжди стає причиною відставання в розвитку. Мовленнєві недоліки, що з’явилися в дитинстві, з великими труднощами перебо­рюються в наступні роки. Саме тому важливо, щоб у родині були ство­рені умови для формування мовлення дитини, починаючи з раннього віку. Дуже важливо, щоб маля чуло правильне, чітке мовлення, на прикладі якого формуватиметься його особисте.
Недоречно і навіть небажано говорити з малюком його ж мовою, повторюючи спотворені слова (дитина часто чує «диви» замість «ди­вись», «маєнький» замість «маленький», «мольоцько» — «молочко» тощо), це може гальмувати розвиток мовлення.
Особливо чітко потрібно вимовляти незнайомі, нові для дитини, а також багатоскладові слова. Звертаючись безпосередньо до дитини, ви спонукаєте її до відповіді, а вона уважно прислухається до вашого мовлення.
Батьки повинні привчати дитину дивитися прямо на того, хто гово­рить, тоді вона полегшено перейме правильну артикуляцію. 

ПОРАДИ БАТЬКАМ.

1.Уважно ставтеся до занять вашої дитини. Ваша відповідь на запитання має бути чіткою, доступною та зрозумілою для малюка.

2.Спонукайте дитину до запитань.

3.Якомога більше розмовляйте з дитиною.

4.Систематично проводьте ігри в слова «Хто більше знає слів?», «Назви який…», «Скажи, як…», «Що означає слово?», «Скажи, коли …», «Скажи, звідки…», «А якби…», «Придумай слово».

5.Не забувайте доречно вжити прислів´я, загадати загадку

6.Стимулюйте дитину до пригадування окремих рядків віршів, пісень.

7.Обов´язково поясніть дитині кожне незрозуміле їй слово, у присутності дитини вдайтесь до словника.

8.Якщо ваша п´ятирічна дитина неправильно вимовляє звуки, обов´язково зверніться до логопеда.

9.Використовуйте кожну вільну хвилину для розмови з дитиною. Пам´ятайте, що основними й провідними співрозмовниками для дитини у сім´ї є мати, батько, дідусь чи бабуся.
10.Ваша мова є взірцем для наслідування дитини. Саме тому вона завжди має бути правильною.
11.Придбайте словники. Вони стануть вашими порадниками у вихованні культури мови у вашої дитини.
12.Придбайте репродукції картин , читайте дитині книжки, вчить її переказувати.
13.Привчайте дитину слухати дитячі та музичні передачі, дивитися діафільми.

14.Тривалість перегляду дитиною телевізійних передач не повинна перевищувати 30 хвилин на добу та 2 — 3 разів на тиждень.

25.05.2020
Фотозвіт " Пізнаємо довкілля"

22.05.2020

Шановні батьки!
Сьогодні ми поговоримо про загартування дітей як одного способу зміцнення здоров'я дітей.

Консультація для батьків:  

                     "Загартування, як спосіб зміцнення здоров'я дитини" 

     Загартування,  як засіб підвищення  захисних сил організму виникло  ще за глибокої давнини. Практично у всіх  країнах світу воно використовувалося як профілактичний  засіб проти простуди  та інших  захворювань. 

     Загартування  не лікує,а попереджує хвороби, підвищує опірнисть дитячого організму до різних  подразників  навколишнього середовища (протягам, перепадам температур) і різних респіраторних захворювань(грип,ангина,пневмонія). Малюк росте спокійнішим, ємоційно урівноваженішим, добре спить і їсть,активно грає.

      Повітря, вода і сонце- головні фактори загартування. Загартування можна починати у будь-якому віці, але завжди ретельно контролюючи своє самопочуття. 

     Повітряні ванни:
     Малятам змаличку прищеплювати звичку до свіжого повітря. Треба провітрювати приміщення протягом дня. Повітрянні ванни для дошкільників тривають від 5-10 хв. при t 18-20C. Потім кожні 2-3 дні тривалість збільшується на 2-3 хв. та доводиться до 30-40хв. Найкраще, щоб під час загартування дитина виконувала різні вправи. Важливий елемент загартування -тривале перебування на свіжому повітрі. Тривалість узимку 3-4 години, влітку - увесь день.

    Сонячні ванни:
     Прийняти їх найкраще вранці з 9-11 годині. Голова дитини  повинна бути покрита. Тривалість процедури від 3-4 хв до 20-25 хв. Закінчивши ванну,дитина повинна відпочити у затінку 10-15 хв, а потім  прийняти душ, або скупатися. Тривале перебування на сонці не загартовує організм, а навпаки завдає шкоди.

     Водні ванни:
     Водні процедури починають з умивання спочатку теплою водою,а потім дедалі прохолоднішою. Дитину треба привчати мити не тількі руки й обличча, а й шию,верхню частину грудей. Після сну корисні вологі обтирання рукавичкою(1-2 хв). Розтирають тіло від кістей рук до плеча,від стопи до стегна, живіт і груди коловими рухами справа на ліво. Температура для обтирання спочатку 32-28С з поступовим зниженням до 22-20С. 

     Єфективний засіб загартування-контрасне обливання ніг,спочатку холодною водою(24-25С),а потім теплою(36С )і знову холодною. Коли дитина звикне до цього виду загартування можна переходити до обливання додержуючись принципу -поступового зниження температури. Купатися у водоймищах можна дітям 3-4 років від 2-3 хв, а для для 5-7 річних дітей 5-10 хвилин. У воді дитина повинна багато рухатись. При перших ознаках ознобу слід припинити і розтерти дитину сухим рушничком до почервоніння шкіри. Заходи по загартуванню повинно подобатися дитині. Постарайтесь, щоб дитина сприйняла їх не як щось примусове, неприємне, а й займалася б радісто і весело.

 Послухайте і порухайтесь разом з дітьми під веселі руханки:

https://www.youtube.com/watch?v=pcLMi59Pqhw

Переглянте мультфільм про здоров'я  

https://www.youtube.com/watch?v=8GjEDdYETq4

Пограйте в гру "Одягни ляльку на прогулянку"

Мета:сприяти формуванню уявлень дітей про пори року та предмети одягу відповідно до сезонних змін, про послідовність процесу вдягання, розвивати пам'ять, мову, виховувати спостережлевість, турботливе ставлення до ляльки.

Матеріал: лялька або площінне її зображення, ілюстраціі одягу за сезонами.

Ми малюєм вишиванку

21.05.2020 - ДЕНЬ ВИШИВАНКИ

Здавна українська вишиванка служила як прикрасою так і оберегом, а ще й своєрідним документом, за яким можна було визначити з яких країв родом власник вишиванки. Наші предки вірили, що вишита сорочка оберігає людину від недобрих думок і заздрісних поглядів поганих людей. 21оаі травня в Україні відзначатимуть День вишиванки - символу приналежності до роду та нації, ознаки українськості, яка вирізняє українця у багатомірному, багато-вбраному глобалізованому світі.

Шановні батьки пропоную сьогодні намалювати разом з дітьми вишиванки,
послухати пісні:

https://www.youtube.com/watch?v=XUUTStWB8Gk https://www.youtube.com/watch?v=Ocne69tbqIY https://www.youtube.com/watch?v=1yq4-EjvJ1o Малювання "Вишиванка для Катрусі" Програмний зміст:продовжувати вчити дітей малювати прямі горизонтальні лініі, крапки,  правильно тримати пензлик, розвивати увагу, інтерес, виховувати зацікавленість, любов до своєї країни. Матеріал: шаблон вишиванки, пензлі, гуаш.

21.05.2020
 Шановні батьки!
Пропоную до вашої уваги цікаву інформацію:

Як ніколи не можна поводитися по відношенню до дітей, і що їм може не сподобатися.

1. Крик.

По суті, кричати на дитину – розписуватися у власній безпорадності. Батьки, що підвищують голос на дитину, сприймаються нею як невпевнені в собі, не маючі терпіння. І дитині стає страшно. А ще крик вибудовує в дітях демонстративний характер: вони звикають до емоційних реакцій. Отож – вчіться стримуватись.

2. Глузування.

Ніколи, ні за яких обставин не смійтеся над своїми дітьми. Запам’ятайте це, як аксіому. Тим більше при чужих людях. Незначну деталь, яка вам здається жартом, дитина може сприйняти, як нанесену навмисне образу.

3. Відсутність підтримки.

Завжди підтримуйте своїх дітей, мотивуйте їх. Навіть проста фраза: “Я вірю, у тебе все вийде” часом може допомогти дитині перевернути гори на шляху до результату.

4. Порівняння з іншими дітьми.

Це те, що дуже тисне на дитячу психіку, підриваючи її. Наводячи когось в приклад дитині, ми змушуємо її думати, що вона гірша. Ми думаємо, що таким чином стимулюємо дітей ставати кращими, а насправді відбувається все з точністю до навпаки. В результаті, такі діти виростають невпевненими, які не зможуть дсягти успіху.

5. Контроль в особистому житті.

Батькам складно приймати дорослішання своєї дитини. Вчорашній малюк каже про симпатії, закохується. Спочатку це забавно, потім починають виникати побоювання, а слідом – бажання знати все, про особисте життя дитини. А підлітків це бісить. Якщо дитина не ділиться з вами переживаннями, можливо, ви самі винні, набридаючи своїми питаннями.

6. Високі вимоги.

Батькам хочеться, щоб їх дитина була найкращою. Завжди і у всьому. Амбіції батьків, постійний тиск – можуть призвести до того, що з сина або дочки виросте людина, якій мають всі підкорятися, або дитина почне бунтувати.

7. Ігнорування.

Це те, що може привести до втрати зв’язку між батьками і дітьми. Дитина, що не відчуває підтримки від мами і тата, починає шукати її поза домом. Закінчується це, як правило, сумно: стаючи дорослим, діти практично перестають спілкуватися з батьками.